ЧУЖА ДУМКА

Батько зі своїм сином і віслюком у полуденну спеку подорожували провулками міста. Батько сидів верхи на віслюку, а син вів його за вуздечку.

- Бідний хлопчик, - сказав перехожий, - його ніжки ледь встигають за віслюком.

Батько прийняв слова перехожого близько до серця, зліз із віслюка і велів сину сісти на нього. Але незабаром інший перехожий сказав:

- Як не соромно! Малий сидить верхи, а його бідний старий батько біжить слідом.

Тоді батько сів на віслюка позаду сина.

- Навіщо так мучити тварину?! - заголосила жінка, що йшла їм на зустріч. - У бідного віслюка вже провисла спина!

Батько й син, осоромлені, злізли з віслюка й одразу ж почули сміх старого діда, який казав:

- Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить ніякої користі і навіть не везе когось із вас на собі?

- Сину, що б ми не робили, сказав батько, обов'язково знайдеться хтось, хто з нами буде не згодний. Отже, ми самі повинні вирішувати, що нам робити.