КОЖНОМУ ПО ЗАСЛУЗІ

Прийшли глухий, сліпий і німий до Бога.

Скажи, Господи, за що нам такі нещастя?

Тобі, сказав Бог глухому, за те, що ти ніколи нікого не слухав і не хотів слухати, крім себе. Тепер ти нікого не чуєш, і ніщо тобі вже не заважає слухати власні слова і думки.

Тобі, звернувся Всевишній до сліпого, за те, що ти нікого й нічого не хотів помічати, крім себе і своїх потреб. Тепер ти позбавлений необхідності бачити те, чого не бажав раніше.

- А тобі, - продовжив Господь, вказуючи на німого, дана можливість помовчати, бо переговорити і вислухати тебе було неможливо.

- Ви всі отримали, - сказав їм Бог, - те, чого хотіли. То чому ж ви не радієте, а сумуєте?!

Але нещасні не відповіли. Ніхто з них не припускав, що те щастя, пρο яке вони мріяли, обернеться горем.

Потрібно пам'ятати, що вуха дані людині, щоб чути і слухати, зір щоб дивитися і бачити, а мова щоб спілкуватися, розуміти іншого і бути зрозумілим.